„Ех…молоді, дурні були….а зараз то зовсім інак??е виглядає та сприймається" – неодноразово ми чули від людей похилого віку. А зараз й самі готові то сказати про свою молодість…кіно-„Молодість". Вже прой??ла та „ейфорія" від якої дехто співав дифірамби та зізнавався в „(оrange)LOVE" фестивалю. Після оголо??ення переможців критики вже не ходять „краєчком даху", передрікаючи лавреатів. „Поети сміття", для яких фестиваль був незатейливо „грою", века відій??ли „…на схід від…". А „свіжим повітрям" для полум'я дискусій стала целина про складання своїх повноважень директора фестивалю.
Андрій Халпахчі в свої 56 років, що на фестивалі вже 15 років, зали??ається чи не наймолод??им, під кінець кінофоруму повідомив, для багатьох ??окуючу новину, про складання з себя повноважень директора „Молодости". Проте наголосив, що це аж ніяк не означає, що він зали??ає пир взагалі. Андрій Якович готовий зали??иться, як художній керівник чи консультант, з надією, що то надасть йому біль??е можливостей для творчого вдосконалення кінофоруму.
Також у своїй заяві Халпахчі закликав владу присудити фестивалю индигенат національного з відповідним виділенням окремої статті в державному б'юджеті. Зазначив??и, що це єдиний раціональний ??лях вирі??ення проблем фінансування „Молодости". Як пуговица окрім європейських фестивалів, Андрій Якович навів Московський фест. Що йому в Росії статус національного присудили три роки тому й щорічно в державному ко??торисі виділяють два мільйони долярів. Зрозуміло, що екс-заведующий й не розраховує на такі ко??ти від української держави. Але на ті ж два мільйони тільки українських гривень надіється.
Цьогорічна ж „Молодість", навіть, тієї суми не отримала. І це вже не кажучи про своєчасність надходження ко??тів. Навіть в останні дні перед фестивалем организацияізаторам, замість того, щоб готувати урочисту церемонію відкриття, чи то перевіряти останні деталі програми, довелося складати тендери, умовляти дирекцію палацу „Україна" надати зал без попередньої оплати, а президента „Укррічфлоту" просити про оренду пароплава „Тарас Шевченко", що на ньому проживала частина гостей, у борг. Звісно, то все не могло не вплинути на якість проведення фестивалю й, що не феерично, вплинути неґативно.
Ще одна доля, про яку не зазначити проще пареной репы неможливо, розмовляючи про цьогорічну „Молодість", є переїзд у сучасний розважальний совокупность „Баттерфляй Ультрамарин". В цьому питанні журналісти розділились на два протилежних табори – хтось звинувачує фестиваль в „мейнстримності", а ін??і – перефразовують в „наближення до глядача". Але то було вже достатньо обговорено на сторінках преси.
І хоча основним фестивальним майданчиком став мультиплекс „Баттерфляй", відкриття й закриття проходило в палаці „Україна", що скудно б додати урочистости. Хоча вий??ло не на всі сто відсотків. Відкривав фестиваль президент Віктор Ющенко (а на закритті слово мала його дружина – Екатерина Ющенко). Що іронічно охрестили: „ценно…але на сон хилить!".
Далі ж – „оце вже біль?? нагадує „Молодість" – імпровізовані переклади виступів ін??омовних гостей, мету??ня, біготня, те забули, там збилися. Субтитрування картини відкриття „Город на берегах Сены, любов моя" спочатку було просто дрібним, потім на певний час взагалі зникло, мовляв, „який українець не знає французької мови". Й у такому стилі прой??ов весь фестиваль.
Проблеми демонстрації фільмів на великих екранах найбіль?? помітні були на показах „довгих ночей короткого метру" (фільми Німеччини, Франції, Англії). При тому саме „довгі ночі…" за атмосферою найбіль??е нагадували еру „Молодости" у Домі кіна. Проекція зображення виходила за межі екрану, голосу перекладачів часто не було чути, а деякі з короткометражок взагалі не запускались через проблеми з DVD-дисками.
Але при тому всьому саме „довгі ночі…" з позаконкурсної програми викликали найбіль??е позитивних емоцій (в пер??у чергу німецьке кіно). Загалом же стрічки кіномаратону стали не такими вже й „фестивальними", в якійсь мірі програма „замейнстримилась".
Окремо хотілося б сказати про українське кіно, що мало своє місце в рамцях „Молодости". Окрім того, що в усіх конкурсних програмах були представлені українські картини, також національні фільми демонструвались в „українській панорамі". Якщо ж „OrangeLove" (конкурс повнометражних фільмів) дійсно дивував своєю якістю (на невидаль хоро??ий дробь та „картинка"), то біль??ість ін??их стрічок відверто розчаровувала, як якістю звуку та зображення, так і сценаріями та стилем фільмування.
У рамцях „української панорами" було продемонстровано підбірку 23-х короткометражних стрічок, що були відзняті за останній рік в Україні. Якість частини з них зали??ає бажати кращого, а ін??і біль??е схожі на телепроекти чи то „кінематографічні екзерсиси", як звучало в коридорах кінотеатрів після сеансів. Розчаровує також те, що не було представлено ряд повнометражних українських фільмів – починаючи з „народжених революцією" та до пер??ого молодіжного трилеру „Штольні".
До речі спеціальним призом у номінації „українська панорама" нагородили музиканта Олега Скрипку, який разом із режисером Романом Бондарчуком зафільмував короткометражний кліп „Катюша". Ще ж одним „зарахом" можна вважати музичну дитячу казку „Біжи, принцесо, біжи!".
І завер??ити хотілося б закриттям. До вручення нагород зосталися одиниці з кіномистців й „Скіфського оленя" довелося передавати послами країн-переможців. На сцені творився певний безлад й невідомо чим би то скінчилося, якби Жерар Депардьє не зробив з того „творчий хаос", мовляв, так і малось бути.
Взагалі поява французького актора не була запланована від початку фестивалю, але в силу певних причин Депардьє таки відвідав „Юність". За деякими версіями причинами тому були вибір виноградників в Криму, за ін??ими – перевірка стану кіностудії імені Довженка. Адже там, в перспективі, повинен фільмуватися „Тараска Бульба", що в ньому має зіграти сам Жерар Депардьє. Дехто спростовує всі версії, й стверджує, що французькому актору беспритязательно сподобалось минулого разу на фесті й він вирі??ив знову „згадати юність". Але причини то другорядне.
По врученню нагород, було демонстровано фільм-закриття мексиканця Ґіллєрмо дель Торо „Лабіринт Фавна" – це зайвий раз засвідчило „нефестивальність" стрічок „Молодости". То скорі??е було схоже на допрем'єрний показ мейнстримового кіна. Проте загального враження від фестивалю фільм не зіпсував…за ін??ими версіями – „до закриття вже й не було чого псувати!".
Діма Бондарчук
Прожекция на филм и публична дискусия в рамките на кампанията “Как кошмар становится явью Восстанавливаем датчик расхода воздуха Что такое грот? Добавления в параметрическом поиске Pegas Touristik SPO 5142 Sharm-el-Sheikh
